1. Великий тлумачний словник сучасної мови

язиковий

язико́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до язик 1).

|| Приготовлений з язика, язиків. Язикова ковбаса.

|| Який стосується язика, належить язику, схожий на язик.

2》 заст. Мовний (у 1 знач.).

3》 лінгв. Те саме, що язичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язиковий — Язико́вий. Мовний. Поділ Австриї на так звані коронні краї дає упривілєйованим народам можливість гнобити иньші народи: ся борба продовжає ся далі і з своєї сторони ділає на центральну власть і центральний парлямент... Українська літературна мова на Буковині
  2. язиковий — ЯЗИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до язи́к 1. В тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу (А. Кримський); // Пригот.з язика, язиків. Язикова ковбаса. 2. заст. Мовний (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. язиковий — язико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. язиковий — Язико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. язиковий — ЯЗИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до язи́к 1. В тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу (Крим., Вибр., 1965, 358); // Приготовлений з язика, язиків. Язикова ковбаса. 2. заст. Мовний (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах