1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

музичний

Музичний і музикальний

Відповідно до російського прикметника музыкальный є два українські прикметники — музичний і музикальний, що спричиняє часом помилки, коли вважають хибно, ніби ці слова — тотожні й можна їх довільно ставити в реченні: «У нашій школі відбувся цікавий музикальний вечір»; «Його голос — дуже музичний».

Прикметник музичний означає «належний музиці», «пов’язаний із музикою, використовуваний для музики»: «У кутку стояли музичні інструменти» (П. Панч); «Музичні варіації» (І. Нечуй-Левицький), — а музикальний — «схильний до музики, здібний у музиці»: музикальний слух, музикальні пальці, — або «суголосний, мелодійний»: «Голос музикальний» (М. Коцюбинський). Отож, у наведених на початку фразах треба було написати «цікавий музичний вечір», «голос музикальний».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. музичний — чому неправильні вислови музикальна школа, музикальне училище? В українській мові є паронімічна пара музикальний – музичний, слова якої чітко розрізняються за змістом. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. музичний — музи́чний прикметник який стосується музики як виду мистецтва Орфографічний словник української мови
  3. музичний — (образ) музикальний; (голос) мелодійний. Словник синонімів Караванського
  4. музичний — -а, -е. 1》 Прикм. до музика 1), 2). || Виражений, здійснюваний засобами музики. Музичний образ. Музична школа. Музична драма — драма в супроводі музики, опера з драматичним сюжетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. музичний — МУЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до му́зика 1, 2. За старе піаніно сідала [Любов Прохорівна] щодня, вчилася грати й ненавиділа так звану “систему”, якою приневолювала її вчителька набувати музичних знань (Іван Ле); – Треба повідати людям... Словник української мови у 20 томах
  6. музичний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Словник синонімів української мови
  7. музичний — Музи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. музичний — МУЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до му́зика 1, 2. За старе піаніно сідала [Любов Прохорівна] щодня, вчилася грати й ненавиділа так звану "систему", якою приневолювала її вчителька набувати музичних знань (Ле, Міжгір’я, 1953, 23); — Треба повідати людям... Словник української мови в 11 томах
  9. музичний — Музичний, -а, -е Музыкальный. Музичні вар'яції. Левиц. І. Музичний і читальний вечір. О. 1862. III. 26. Словник української мови Грінченка