1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

нагадувати

Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним

Великого навантаження часом надають молоді письменники й журналісти дієслову нагадувати, поширюючи його значеннєві функції: «Низенький, білобровий, з невеликим, як кулачок, обличчям, Ілько Голубчик нагадував тепер настовбурченого горобця»; «В цей час скеля нагадує давню, як дума, вежу»; «Видзвонювала по камінню вода, нагадуючи дзвінкий дитячий лемент».

Наша класика й народне мовлення вживали дієслова нагадувати тільки в розумінні «відтворювати в пам’яті», а не «створювати в уяві образ», як це зроблено в наведених сучасних фразах: «Смерті сподіваюсь, а ридаю, мов дитина, як я нагадаю Катерину» (Т. Шевченко); «Нагадаєш же мені, щоб я не забула, що мати веліли» (Словник Б. Грінченка). Якщо треба було висловитися, що зовнішній вигляд чогось створює в уяві певний образ, тоді українські класики й народне мовлення шукали інших слів: «На вершині й ворона скидається на орла» (приказка); «А дитяточко, нівроку йому, гарненьке; на неї трохи скинулося, а трохи на батька» (Панас Мирний); «Вона була схожа на Нимидору» (І. Нечуй-Левицький); «Ой, як же ви подібні до мого покійного брата!» (з живих уст).

З уваги до наших мовних традицій авторам наведених на початку фраз треба було написати: «Ілько Голубчик був тепер подібний до настовбурченого горобця»; «Скеля скидається на давню, як дума, вежу»; «Видзвонювала по камінню вода, подібна (чи схожа) на дзвінкий дитячий лемент» (або: «Подібно до дзвінкого дитячого лементу, видзвонювала по камінню вода»).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагадувати — (бути подібним на когось, чогось) походити на кого, що, (бути цілком подібним) повторювати. Словник синонімів Полюги
  2. нагадувати — нага́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нагадувати — Пригадувати; (кого) скидатися на, мати багато спільного з ким; (що) виглядаяи як що; п! ЗГАДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. нагадувати — -ую, -уєш, недок., нагадати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Примушувати згадати про кого-, що-небудь. 2》 тільки недок., перех. Бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь. 3》 перех. і неперех., розм. Відновляти в пам'яті минулі події, явища, образи і т. ін.; згадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нагадувати — НАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. про кого, що і без дод. Викликати у пам'яті спогади про кого-, що-небудь, змушувати згадати про когось, щось. Словник української мови у 20 томах
  6. нагадувати — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. нагадувати — Нага́дувати, -дую, -дуєш; нагада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нагадувати — НАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Примушувати згадати про кого-, що-небудь. Надворі ніби ще стояло літо й тільки половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом, і нагадувала... Словник української мови в 11 томах
  9. нагадувати — Нагадувати, -дую, -єш сов. в. нагада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. Харьк. у. 2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні. Словник української мови Грінченка