1. Словник української мови в 11 томах

нагадувати

НАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. перех. і неперех. Примушувати згадати про кого-, що-небудь.

Надворі ніби ще стояло літо й тільки половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом, і нагадувала, що вже минуло літо (Н.-Лев., III, 1956, 74);

Кілька червоноармійців у пом’ятому одязі, на свіжих милицях нагадують, що рани трудового народу ще не загоїлись (Довж., І, 1958, 458);

Матросова пісня нагадала йому [Кобзареві] рідну пісню про сірому-сироту (Мирний, V, 1955, 305);

Казарма нагадала йому його власну службу в армії (Сміл., Зустрічі, 1936, 201).

2. тільки недок., перех. Бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь.

В довгому піджаці, в мужичих чоботях.. він дуже нагадував якого-небудь діда-пасічника (Вас., І, 1959, 141);

Все похмуре подвір’я нагадувало вороняче гніздо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28).

3. перех. і неперех., розм. Відновляти в пам’яті минулі події, явища, образи і т. ін.; згадувати.

Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя. Оце нагадую (Шевч., II, 1953, 90);

Харитя.. знов нагадала недужу, бідну маму (Коцюб., І, 1955, 18);

Баба сперлася обома руками на землю та й нагадала давні часи (Стеф., І, 1949, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагадувати — (бути подібним на когось, чогось) походити на кого, що, (бути цілком подібним) повторювати. Словник синонімів Полюги
  2. нагадувати — нага́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нагадувати — Пригадувати; (кого) скидатися на, мати багато спільного з ким; (що) виглядаяи як що; п! ЗГАДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. нагадувати — Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним Великого навантаження часом надають молоді письменники й журналісти дієслову нагадувати, поширюючи його значеннєві функції: «Низенький, білобровий, з невеликим, як кулачок, обличчям... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. нагадувати — -ую, -уєш, недок., нагадати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Примушувати згадати про кого-, що-небудь. 2》 тільки недок., перех. Бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь. 3》 перех. і неперех., розм. Відновляти в пам'яті минулі події, явища, образи і т. ін.; згадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нагадувати — НАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. про кого, що і без дод. Викликати у пам'яті спогади про кого-, що-небудь, змушувати згадати про когось, щось. Словник української мови у 20 томах
  7. нагадувати — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  8. нагадувати — Нага́дувати, -дую, -дуєш; нагада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нагадувати — Нагадувати, -дую, -єш сов. в. нагада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. Харьк. у. 2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні. Словник української мови Грінченка