рахувати

Рахувати, рахуватися, числити, числитися, уважати

Ще й досі трапляються такі вислови: «Я рахую, що так робити не можна»; «З тим треба числитися», — а в одній районній газеті -було надруковано навіть таке: «Доярка Петрушак стоїть у колгоспі на доброму рахунку». Усі ці вислови — неправильні, бо дієслова рахувати, рахуватися, числити, числитися та іменник рахунок — це тільки математичні поняття: «А було колись так, що люди не знали, як рахувати час» (М. Коцюбинський); «Легше з ведмедем борюкатися, ніж із паном рахуватися» (прислів’я); «Бабуня шептала молитву, а я, приклякнувши і спираючись ліктями на її колінах, числила морщинки, що повкладалися над її очима» (М. Коцюбинський); «Раніше хоча хлопець і числився членом товариства «Спартак», проте спортом не особливо захоплювався...» (О. Гончар). У деяких південно-західних говорах дієсловам числити, числитися надається значення «уважати, сподіватися, покладатися»: «Я задумав видавати місячник літературний... Я знаю твоє гарне перо, чи можу на тебе числити в тім ділі?» (І. Франко); «Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір... не любити» (Н. Кобринська), — але сучасна українська літературна мова цього не допускає: «Вона сподівалася, що Марина почне говорити перша, а дівчина все мовчала» (В. Собко); «Тепер я можу вам порадити не поспішати і не дуже покладатися на час» (І. Кочерга); «Уважайте, що я вам не давала руки» (Леся Українка).

До дієслів рахувати, числити є ще в нашій мові синонім лічити («Де гроші лічать, там не пхайся». — М. Номис), від якого походять іменники лічба («Он бачиш поза зорями ще зорі... нема їм лічби». — Ганна Барвінок) і лічильник («У напруженій тиші чітко цокотіли лічильники кенотронного апарата». — Я. Баш) і прикметник лічильний (лічильна машина. — Українсько-російський словник АН УРСР).

Із цього випливає, що в перших фразах треба було написати так: «Я вважаю»; «На це треба вважати»; «Про доярку Петрушак іде в колгоспі добра слава» (або «Доярка Петрушак має в колгоспі добру славу»).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахувати — (називати числа за порядком, визначати суму чогось) числити, лічити, вилічувати, (встановлювати кількість) перераховувати. Словник синонімів Полюги
  2. рахувати — рахува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рахувати — Ую, -уєш. Називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму тощо: рахувати секунди, хлопчик вже вміє рахувати, рахувати гроші. Я ще до школи навчився не тільки читати й писати, а й рахувати (А.Дімаров). Значень "розраховувати на когось, щось", "вважати" це слово не має. Літературне слововживання
  4. рахувати — Рахува́ти (з чим?). Рахуватися (з чим?), брати до уваги. Я рахував з тим, що Ви вже поїхали до Черча і не знав Вашої адреси (Арт., 2. ІХ. 1934) // порівн. нім. rechen (mit D) — рахуватися (з чим?), брати до уваги (що?). Українська літературна мова на Буковині
  5. рахувати — Лічити, вести лік, числити; (гроші) ПЕРЕРАХОВУВАТИ; (виторг) підраховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку <�рахуби>, не враховувати, не брати до уваги; (на що) РОЗРАХОВУВАТИ, важити; (за кого) вважати, мати; ВСТ. Словник синонімів Караванського
  6. рахувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). || Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.). || Знати назви і послідовність чисел у певних межах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рахувати — (на) числити, почислити, покладатися, покластися, вважати, уважити, поуважати, здаватися, здатися, поздаватися Словник чужослів Павло Штепа
  8. рахувати — РАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар .. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди (М. Словник української мови у 20 томах
  9. рахувати — рахува́ти 1. рахувати||числити 2. розраховувати, покладатися (ст)||числити ◊ рахува́ти як на три ту́зи́ вул. бути впевненим; довіряти, покладатися (ст): На нього можна було завжди рахувати як на три тузи (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. рахувати — І раховані вівці вовк бере. Само почислення не охороняє нічого, а треба стерегти. То все буде пораховане. Колись відповіш за усі кривди. Якби рахував сир і масло то б ніколи пирогів не їв. Якби уважав на кошт продуктів, то б ніколи страви не ів. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. рахувати — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  12. рахувати — Рахува́ти, раху́ю, раху́єш, -ху́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. рахувати — РАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар.. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п’ять, шість… Відраховував секунди (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  14. рахувати — Рахувати, -хую гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Словник української мови Грінченка