попит

(англ. demапd)

1. частина потреб споживачів у товарах та послугах, що забезпечені грошовими коштами. П. включає попит населення на товари народного споживання і послуги підприємств, товаровиробників на всі види виробничих ресурсів і попит установ та організацій невиробничої сфери.

2. платоспроможність покупців, тобто забезпечена грошима частина потреб покупців у товарах і послугах.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

попит — по́пит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
попит — [попиет] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
попит — -у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. || Потреба в чому-небудь. Користуватися великим попитом. Вторинний попит — ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
попит — ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (І. Франко); Завдяки неодноразовим зниженням цін збільшився попит населення на продовольчі... Словник української мови у 20 томах
попит — Сума благ, які покупці хочуть і можуть купити у певний час при різних цінових діапазонах. Універсальний словник-енциклопедія
попит — ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. Словник синонімів української мови
попит — По́пит, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
попит — ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (Фр. Словник української мови в 11 томах
попит — По́пит, -ту м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у. Словник української мови Грінченка