1. Словник української мови в 11 томах

попит

ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару.

Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (Фр., VIII, 1952, 379);

Завдяки неодноразовим зниженням цін збільшився попит населення на продовольчі, а також і на промислові товари (Рад. Укр., 4.II 1955, 1);

// Потреба в чому-небудь.

Чим сильніше розвивається капіталізм і велика індустрія, тим сильнішими стають взагалі коливання в попиті на робітників не тільки в землеробстві, але і в промисловості (Ленін, 3, 1970, 303);

Тепер потрібні вищі темпи розвитку сільського господарства, щоб повністю задовольняти зростаючий попит трудящих на продукти харчування (Колг. Укр., 4, 1961, 1).

Знахо́дити (знайти́) [вели́кий (до́брий, значни́й, широ́кий і т. ін.)] по́пит; Користува́тися [вели́ким] по́питом; Ма́ти [вели́кий] по́пит — бути об’єктом широкого використання, успішно продаватися.

Вироби з поліського кришталю все ширше знаходять попит у широких кіл населення (Рад. Укр.. 16.I 1965, 3);

Книги Горького займають почесне місце в бібліотеках, клубах, червоних кутках, користуються великим попитом у читачів [Монголії] (Київ. пр., 17.VI 1951, 3);

На Україні з м’яких сирів поширена бринза, яка має великий попит у населення (Укр. страви, 1957, 73).

∆ Платоспромо́жний по́пит див. платоспромо́жний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попит — по́пит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. попит — [попиет] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. попит — -у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. || Потреба в чому-небудь. Користуватися великим попитом. Вторинний попит — ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попит — ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (І. Франко); Завдяки неодноразовим зниженням цін збільшився попит населення на продовольчі... Словник української мови у 20 томах
  5. попит — (англ. demапd) 1. частина потреб споживачів у товарах та послугах, що забезпечені грошовими коштами. П. включає попит населення на товари народного споживання і послуги підприємств... Економічний словник
  6. попит — Сума благ, які покупці хочуть і можуть купити у певний час при різних цінових діапазонах. Універсальний словник-енциклопедія
  7. попит — ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. Словник синонімів української мови
  8. попит — По́пит, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. попит — По́пит, -ту м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у. Словник української мови Грінченка