попит

по́пит

-у, ч.

Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару.

|| Потреба в чому-небудь. Користуватися великим попитом.

Вторинний попит — ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший.

Еластичний попит — попит, який має тенденцію змінюватися залежно від незначних коливань цін.

Залежний попит — попит на деякий вид продукції, що може бути обчислений на основі потреби у виготовленні продукції більш "високого рівня".

Негативний попит — попит, за якого більшість покупців на даному ринку відкидає товар незалежно від його якості.

Нееластичний попит — попит, який має тенденцію залишатися незмінним.

Нераціональний попит — попит на товари, шкідливі для здоров'я, який вимагає цілеспрямованої протидії.

Нерегульований попит — попит, за якого збут коливається на сезонній, щоденній та навіть погодинній основі.

Нерегулярний попит — стан ринку, за якого потреба в даному товарі або послузі різко змінюється протягом року, сезону, доби.

Очікуваний попит — прогнозований попит на товари.

Платоспроможний попит — попит на товари та послуги, забезпечений коштами покупців.

Повноцінний попит — попит покупця на товари, випущені фірмою, що забезпечує її оптимальний торговельний оборот.

Потенційний попит — попит, що визначається купівельною здатністю та числом потенційних споживачів.

Похідний попит — попит на товари, обумовлений зростанням виробництва, в ході якого споживаються ці товари.

Стимульований попит — попит, який стимулюється через розвиток інформації, реклами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попит — по́пит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. попит — [попиет] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. попит — ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (І. Франко); Завдяки неодноразовим зниженням цін збільшився попит населення на продовольчі... Словник української мови у 20 томах
  4. попит — (англ. demапd) 1. частина потреб споживачів у товарах та послугах, що забезпечені грошовими коштами. П. включає попит населення на товари народного споживання і послуги підприємств... Економічний словник
  5. попит — Сума благ, які покупці хочуть і можуть купити у певний час при різних цінових діапазонах. Універсальний словник-енциклопедія
  6. попит — ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. Словник синонімів української мови
  7. попит — По́пит, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. попит — ПО́ПИТ, у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. попит — По́пит, -ту м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у. Словник української мови Грінченка