арбітраж

рос. арбитраж

(фр. arbitrage) — 1.Спо-сіб розв'язання спорів, коли сторони звертаються до третейського судді (незалежний від сторін, які сперечаються, посередник). 2. Арбітр, який виконує роль судді-експерта залежно від зазначених сторонами в договорі умов розв'язання спорів. Арбітри можуть визначатись за згодою сторін або в порядку, визначеному чинним законодавством, найчастіше органами арбітражного суду.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбітраж — див. СУД. Словник синонімів Караванського
  2. арбітраж — арбітра́ж (франц. arbitrage) 1. Спосіб розв’язання спору, коли сторони звертаються не в судові органи, а до окремих осіб – арбітрів, обраних за взаємною згодою або в передбаченому законом порядку. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. арбітраж — Суд, посередництво Словник чужослів Павло Штепа
  4. арбітраж — АРБІТРА́Ж, у, ч. Розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд; Цюр. У СРСР — орган, що займається розглядом майнових спорів між установами і підприємствами. Словник української мови в 11 томах
  5. арбітраж — (англ. аrbitration) спосіб вирішення спірних питань, що можуть виникнути між юридичними особами в процесі їхньої господарської діяльності за посередництва арбітрів. Арбітри обираються безпосередньо юридичними особами або призначаються відповідно до чинного законодавства. Економічний словник
  6. арбітраж — Арбітра́ж, -жу, -жеві, -жем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. арбітраж — арбітра́ж 1 іменник чоловічого роду розв'язання спорів арбітра́ж 2 іменник чоловічого роду орган, що розв'язує спори розм. Орфографічний словник української мови
  8. арбітраж — -у, ч. 1》 Спосіб розв'язання суперечок, конфліктів між юридичними особами. || юр. Орган, що займається розглядом майнових суперечок між установами та підприємствами. 2》 фін. Одночасні купівля і продаж цінних паперів, валюти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. арбітраж — АРБІТРА́Ж, у, ч. 1. Спосіб розв'язання спорів, що розглядаються відповідними, спеціально уповноваженими на це органами – арбітражними судами. У результаті Віденського арбітражу під Угорщиною залишилось 35 греко-католицьких парафій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  10. арбітраж — Будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою... Словник із соціальної роботи