білон

рос. биллон

(від фр. billon) — низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету або неповноцінна розмінна монета.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білон — біло́н (франц. billon) 1. Низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету. 2. Неповноцінна розмінна металева монета. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. білон — біло́н 1 іменник чоловічого роду монета біло́н 2 іменник чоловічого роду сплав Орфографічний словник української мови
  3. білон — БІЛО́Н, ч. 1. род. а. Неповноцінна розмінна металева монета, номінальна вартість якої перевищує вартість закладеного в ній металу і витрати на карбування. Малоцінні білони не зацікавили колекціонера (із журн.). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  4. білон — -а, ч. 1》 Низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету. 2》 Неповноцінна розмінна металева монета. Великий тлумачний словник сучасної мови