білон

Значення в інших словниках

1. білон — біло́н 1 іменник чоловічого роду монета біло́н 2 іменник чоловічого роду сплав Орфографічний словник української мови
2. білон — -а, ч. 1》 Низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету. 2》 Неповноцінна розмінна металева монета. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білон — БІЛО́Н, ч. 1. род. а. Неповноцінна розмінна металева монета, номінальна вартість якої перевищує вартість закладеного в ній металу і витрати на карбування. Малоцінні білони не зацікавили колекціонера (із журн.). 2. род. Словник української мови у 20 томах
4. білон — рос. биллон (від фр. billon) — низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету або неповноцінна розмінна монета. Eкономічна енциклопедія