1. Великий тлумачний словник сучасної мови

білон

біло́н

-а, ч.

1》 Низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету.

2》 Неповноцінна розмінна металева монета.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білон — біло́н 1 іменник чоловічого роду монета біло́н 2 іменник чоловічого роду сплав Орфографічний словник української мови
  2. білон — БІЛО́Н, ч. 1. род. а. Неповноцінна розмінна металева монета, номінальна вартість якої перевищує вартість закладеного в ній металу і витрати на карбування. Малоцінні білони не зацікавили колекціонера (із журн.). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  3. білон — біло́н (франц. billon) 1. Низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету. 2. Неповноцінна розмінна металева монета. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. білон — рос. биллон (від фр. billon) — низькопробне срібло, з якого карбують розмінну монету або неповноцінна розмінна монета. Eкономічна енциклопедія