граматика

рос. грамматика

(грец. gramma-tike) — частина лінгвістики, що вивчає будову мови.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граматика — ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає будову та форми слова, речення і словосполучення. Праці з історичної граматики висвітлюють співіснування давньоруських і старослов'янських морфологічних рис у пам'ятках... Словник української мови у 20 томах
  2. граматика — Граматика, -ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175. Словник української мови Грінченка
  3. граматика — ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. Тепер російська наука вже має найбільшу за весь час її існування граматику російської літературної мови, .. Словник української мови в 11 томах
  4. граматика — Морфологічна та синтаксична системи мови; розділ мовознавства, який охоплює морфологію, синтаксис, фонетику; г. описова, нормативна, генеративна, історична, порівняльна. Універсальний словник-енциклопедія
  5. граматика — грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα – літера, написання) частина лінгвістики, що вивчає будову мови. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. граматика — • граматика - наука про будову мови, тобто про системну цілісність закономірно взаємопов'язаних одиниць мови з притаманними їм формами і значеннями, що ними виражаються. Осн. Українська літературна енциклопедія
  7. граматика — грама́тика 1 іменник жіночого роду наука грама́тика 2 іменник жіночого роду підручник Орфографічний словник української мови
  8. граматика — -и, ж. 1》 Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. || Навчальний предмет цієї науки. || Підручник із цього навчального предмета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. граматика — Грама́тика, -ки, -ці; -тики, -тик (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)