дисципліна

рос. дисциплина

(від латин. disciplina — витримка, виховання, розпорядок) — своєчасне і належне виконання правил і зобов'язань, додержання прийнятих законів і норм економічної діяльності. Розрізняють: договірну, платіжну, кредитну, трудову, технологічну Д. Це дотримання правил і режиму внутрішнього розпорядку, безпеки праці, високий рівень професійної підготовки і компетентності, висока якість праці, чесність, патріотизм, відданість справі фірми; використання і надання правдивої інформації; справедливе доброзичливе ставлення до співробітників і вміння толерантного ведення діалогу; критичність в оцінці результатів власної праці і вміння визначити свої помилки; високопрофесійне, своєчасне, ефективне виконання своїх функцій в реалізації завдань та програм фірми, постійне підвищення рівня професіоналізму; дотримання загальноприйнятних етичних і естетичних норм.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисципліна — 1. послух, слухняність, див. субординація, труддисципліна 2. наука Словник чужослів Павло Штепа
  2. дисципліна — 1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука. Універсальний словник-енциклопедія
  3. дисципліна — (армійська) порядок, розпорядок; (особиста) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, галузь науки; дисциплінка. Словник синонімів Караванського
  4. дисципліна — Дисциплі́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дисципліна — дисциплі́на 1 іменник жіночого роду порядок дисциплі́на 2 іменник жіночого роду навчальний предмет Орфографічний словник української мови
  6. дисципліна — I -и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дисципліна — [диесциепл’іна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  8. дисципліна — (англ. discipline) обов’язкове дотримання в процесі діяльності кожним працівником і кожною організацією встановлених норм, правил і порядку. Дисципліна буває трудова, виробнича, фінансова, договірна. Економічний словник
  9. дисципліна — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
  10. дисципліна — дисциплі́на (від лат. disciplina – вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. дисципліна — ДИСЦИПЛІ́НА¹, и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу. Дисципліна — мати перемоги (Укр.. присл.., 1955, 401); Член партії повинен.. Словник української мови в 11 томах