1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисципліна

дисциплі́на

I -и, ж.

Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу.

|| Витриманість, звичка до суворого порядку.

Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам.

Емісійна дисципліна — дотримання емітентами встановленого режиму емісійних операцій.

Касова дисципліна — дотримання підприємствами, організаціями та установами правил приймання, зберігання та витрачання готівки.

Трудова дисципліна — суворе дотримання встановленого режиму праці.

Фінансова дисципліна — обов'язковий для усіх об'єднань, підприємств, установ, організацій та посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності.

II -и, ж.

Галузь наукового знання, навчальний предмет.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисципліна — дисциплі́на 1 іменник жіночого роду порядок дисциплі́на 2 іменник жіночого роду навчальний предмет Орфографічний словник української мови
  2. дисципліна — (армійська) порядок, розпорядок; (особиста) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, галузь науки; дисциплінка. Словник синонімів Караванського
  3. дисципліна — [диесциепл’іна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дисципліна — 1. послух, слухняність, див. субординація, труддисципліна 2. наука Словник чужослів Павло Штепа
  5. дисципліна — (англ. discipline) обов’язкове дотримання в процесі діяльності кожним працівником і кожною організацією встановлених норм, правил і порядку. Дисципліна буває трудова, виробнича, фінансова, договірна. Економічний словник
  6. дисципліна — дисциплі́на (від лат. disciplina – вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. дисципліна — 1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука. Універсальний словник-енциклопедія
  8. дисципліна — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
  9. дисципліна — Дисциплі́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дисципліна — ДИСЦИПЛІ́НА¹, и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу. Дисципліна — мати перемоги (Укр.. присл.., 1955, 401); Член партії повинен.. Словник української мови в 11 томах
  11. дисципліна — рос. дисциплина (від латин. disciplina — витримка, виховання, розпорядок) — своєчасне і належне виконання правил і зобов'язань, додержання прийнятих законів і норм економічної діяльності. Eкономічна енциклопедія