1. Словник синонімів української мови

дисципліна

ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. При виконанні своїх обов'язків йому особливо належить зберігати витримку (Ю. Бедзик); Його досвід, його вміння і витриманість врятували рибальське судно й людей (А. Шиян); Він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою (О. Гончар); Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Л. Дмитерко); Вона не мала характеру, її можна було на все підмовити (М. Коцюбинський); Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну врівноваженість (Ірина Вільде); Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (І. Ле); Нечіпай похмуро спалахнув, але дисципліна примушувала його стримати свої почуття (І. Микитенко); Зо мною нічого нового, здорова, .. видержка мене не покидає (Леся Українка); У хлопчика відразу зникав з обличчя безпомічний дитячий вигляд.. На ньому зразу з'являвся якийсь дивний не дитячий спокій, самовлада і певність у собі (С. Васильченко).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

ПРЕДМЕ́Т (коло знань, що становить окрему галузь викладання), ДИСЦИПЛІ́НА. — Надалі прошу не передавати мені ніяких записок. Надалі прошу питати лише по темі предмета, який я вам викладаю (Є. Гуцало); За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін, і тільки з геометрії ще мала двійку (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисципліна — дисциплі́на 1 іменник жіночого роду порядок дисциплі́на 2 іменник жіночого роду навчальний предмет Орфографічний словник української мови
  2. дисципліна — (армійська) порядок, розпорядок; (особиста) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, галузь науки; дисциплінка. Словник синонімів Караванського
  3. дисципліна — [диесциепл’іна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дисципліна — I -и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дисципліна — 1. послух, слухняність, див. субординація, труддисципліна 2. наука Словник чужослів Павло Штепа
  6. дисципліна — (англ. discipline) обов’язкове дотримання в процесі діяльності кожним працівником і кожною організацією встановлених норм, правил і порядку. Дисципліна буває трудова, виробнича, фінансова, договірна. Економічний словник
  7. дисципліна — дисциплі́на (від лат. disciplina – вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. дисципліна — 1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука. Універсальний словник-енциклопедія
  9. дисципліна — Дисциплі́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дисципліна — ДИСЦИПЛІ́НА¹, и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу. Дисципліна — мати перемоги (Укр.. присл.., 1955, 401); Член партії повинен.. Словник української мови в 11 томах
  11. дисципліна — рос. дисциплина (від латин. disciplina — витримка, виховання, розпорядок) — своєчасне і належне виконання правил і зобов'язань, додержання прийнятих законів і норм економічної діяльності. Eкономічна енциклопедія