дисциплінарний

дисципліна́рний

-а, -е.

Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут.

|| Зв'язаний з порушенням дисципліни.

Дисциплінарна відповідальність — одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни.

Дисциплінарне стягнення — покарання, що накладається за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Дисциплінарний батальйон — військова частина для засуджених військовим судом.

Дисциплінарний устав — офіційне положення, яке визначає основи військової або службової дисципліни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисциплінарний — дисципліна́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дисциплінарний — Карний Словник чужослів Павло Штепа
  3. дисциплінарний — дисципліна́рний той, що стосується дисципліни; ¤ д. проступок – проступок, стягнення за який накладається у порядку службової підлеглості; ¤ д. статут – офіційне положення, що визначає основи військової дисципліни; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дисциплінарний — Дисципліна́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дисциплінарний — ДИСЦИПЛІНА́РНИЙ, а, е. Прикм. до дисциплі́на¹. Дисциплінарний статут; // Зв язаний з порушенням дисципліни. Ленін писав, що завдання дисциплінарних судів полягав в неухильному підвищенні дисципліни праці... Словник української мови в 11 томах