дисциплінарний
дисципліна́рний
-а, -е.
Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут.
|| Зв'язаний з порушенням дисципліни.
Дисциплінарна відповідальність — одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни.
Дисциплінарне стягнення — покарання, що накладається за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Дисциплінарний батальйон — військова частина для засуджених військовим судом.
Дисциплінарний устав — офіційне положення, яке визначає основи військової або службової дисципліни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисциплінарний — дисципліна́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- дисциплінарний — Карний Словник чужослів Павло Штепа
- дисциплінарний — дисципліна́рний той, що стосується дисципліни; ¤ д. проступок – проступок, стягнення за який накладається у порядку службової підлеглості; ¤ д. статут – офіційне положення, що визначає основи військової дисципліни; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
- дисциплінарний — Дисципліна́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дисциплінарний — ДИСЦИПЛІНА́РНИЙ, а, е. Прикм. до дисциплі́на¹. Дисциплінарний статут; // Зв язаний з порушенням дисципліни. Ленін писав, що завдання дисциплінарних судів полягав в неухильному підвищенні дисципліни праці... Словник української мови в 11 томах