дисциплінарний
дисципліна́рний
той, що стосується дисципліни;
¤ д. проступок – проступок, стягнення за який накладається у порядку службової підлеглості;
¤ д. статут – офіційне положення, що визначає основи військової дисципліни;
¤ д. батальйон – особлива військова частина, в якій відбувають покарання засуджені військовослужбовці;
¤ д. арешт – міра дисциплінарного стягнення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисциплінарний — дисципліна́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- дисциплінарний — -а, -е. Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут. || Зв'язаний з порушенням дисципліни. Дисциплінарна відповідальність — одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисциплінарний — Карний Словник чужослів Павло Штепа
- дисциплінарний — Дисципліна́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дисциплінарний — ДИСЦИПЛІНА́РНИЙ, а, е. Прикм. до дисциплі́на¹. Дисциплінарний статут; // Зв язаний з порушенням дисципліни. Ленін писав, що завдання дисциплінарних судів полягав в неухильному підвищенні дисципліни праці... Словник української мови в 11 томах