дисциплінарний

дисципліна́рний

той, що стосується дисципліни;

¤ д. проступок – проступок, стягнення за який накладається у порядку службової підлеглості;

¤ д. статут – офіційне положення, що визначає основи військової дисципліни;

¤ д. батальйон – особлива військова частина, в якій відбувають покарання засуджені військовослужбовці;

¤ д. арешт – міра дисциплінарного стягнення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисциплінарний — дисципліна́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дисциплінарний — -а, -е. Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут. || Зв'язаний з порушенням дисципліни. Дисциплінарна відповідальність — одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисциплінарний — Карний Словник чужослів Павло Штепа
  4. дисциплінарний — Дисципліна́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дисциплінарний — ДИСЦИПЛІНА́РНИЙ, а, е. Прикм. до дисциплі́на¹. Дисциплінарний статут; // Зв язаний з порушенням дисципліни. Ленін писав, що завдання дисциплінарних судів полягав в неухильному підвищенні дисципліни праці... Словник української мови в 11 томах