дифамація

дифама́ція

(лат. diffamatio, від diffamo – позбавляю доброго імені)

оголошення (як правило, в пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дифамація — Дифама́ція: — знеславлення, публічне розголошування чуток, що ганьблять чию-небудь честь [47] Словник з творів Івана Франка
  2. дифамація — дифама́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. дифамація — -ї, ж. Оголошення (зазвичай у пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дифамація — ДИФАМА́ЦІЯ, ї, ж. Поширення у будь-якій формі дійсних чи вигаданих відомостей, що принижують честь, гідність чи репутацію особи, установи або організації. Словник української мови у 20 томах
  5. дифамація — Дифама́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дифамація — рос. дифамация (від латин. diffamo (diffamatio) — позбавляю доброго імені) — публікація в пресі даних (дійсних чи вигаданих), які компрометують особу, установу, організацію тощо. Eкономічна енциклопедія