локальний

рос. локальный

місцевий, той, що не виходить за визначені межі.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локальний — ЛОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не виходить за певні межі; місцевий. Проблема освоєння Карпат гірськолижниками давно вже втратила локальне, місцеве значення (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  2. локальний — лока́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. локальний — [локал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. локальний — Місцевий Словник чужослів Павло Штепа
  5. локальний — -а, -е. 1》 Який не виходить за певні межі; місцевий. || Власт. певній місцевості, певному середовищу. 2》 У живописі – такий, що незмінно, постійно властивий певному предметові (про колір, тон). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. локальний — ЛОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не виходить за певні межі; місцевий. Подекуди локальні сутички переходять у вуличні бої (Л. Костенко); Сучасні локальні війни тривають десятиліттями, і важко сказати, коли вони будуть засуджені (Г. Пагутяк);... Словник української мови у 20 томах
  7. локальний — МІСЦЕ́ВИЙ (який поширює свою дію на частину цілого, не виходить за межі чогось), ЛОКА́ЛЬНИЙ. Місцевий наркоз; Локальний характер. Словник синонімів української мови
  8. локальний — лока́льний (лат. localis, від locus – місце) місцевий, той, що не виходить за визначені межі; ¤ л-а війна – війна, обмежена порівняно вузькими рамками якого-небудь географічного району. Словник іншомовних слів Мельничука