1. Словник української мови в 11 томах

локальний

ЛОКА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який не виходить за певні межі; місцевий.

Проблема освоєння Карпат гірськолижниками давно вже втратила локальне, місцеве значення (Рад. Укр., 4.ІІ 1964, 4);

Загальні тости за столами самі собою закінчилися, тепер тости виникали то там, то там, мали, так би мовити, локальний характер (Загреб., Спека, 1961, 103);

// Власт. певній місцевості, певному середовищу.

Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером (Коцюб., III, 1956, 206);

Малюючи побут бурси, семінарії, Свидницький вводить [у твір] чимало бурсацьких жаргонних слів і виразів, які надають творові локального колориту (Іст. укр. літ., І, 1954, 328).

2. У живописі — такий, що незмінно, постійно властивий певному предмету (про колір, тон).

Полотна Самокиша виконані в улюбленій ним, дещо графічній манері.. У них відчувається прагнення до локального колірного розв’язання, до експресії (Мист., 5, 1957, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локальний — лока́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. локальний — [локал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. локальний — -а, -е. 1》 Який не виходить за певні межі; місцевий. || Власт. певній місцевості, певному середовищу. 2》 У живописі – такий, що незмінно, постійно властивий певному предметові (про колір, тон). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. локальний — Місцевий Словник чужослів Павло Штепа
  5. локальний — ЛОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не виходить за певні межі; місцевий. Подекуди локальні сутички переходять у вуличні бої (Л. Костенко); Сучасні локальні війни тривають десятиліттями, і важко сказати, коли вони будуть засуджені (Г. Пагутяк);... Словник української мови у 20 томах
  6. локальний — лока́льний (лат. localis, від locus – місце) місцевий, той, що не виходить за визначені межі; ¤ л-а війна – війна, обмежена порівняно вузькими рамками якого-небудь географічного району. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. локальний — МІСЦЕ́ВИЙ (який поширює свою дію на частину цілого, не виходить за межі чогось), ЛОКА́ЛЬНИЙ. Місцевий наркоз; Локальний характер. Словник синонімів української мови
  8. локальний — рос. локальный місцевий, той, що не виходить за визначені межі. Eкономічна енциклопедія