персональний

Значення в інших словниках

1. персональний — ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (Фр. Словник української мови в 11 томах
2. персональний — Особистий Словник чужослів Павло Штепа
3. персональний — див. ОСОБИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
4. персональний — персона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
5. персональний — -а, -е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Персональний склад — склад осіб, що працюють в одній установі, на одному підприємстві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. персональний — ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Словник синонімів української мови
7. персональний — ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (І. Франко); Єдино правильним організаційним розв'язанням справи буде творення організації за принципом персонального підбору (В. Словник української мови у 20 томах
8. персональний — [пеирсонал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
9. персональний — персона́льний (лат. personalis) особистий; особовий. Словник іншомовних слів Мельничука
10. персональний — Персона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)