1. Словник української мови в 11 томах

персональний

ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй.

Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (Фр., VI, 1951, 356);

Єдино правильним організаційним розв’язанням справи буде творення організації за принципом персонального підбору (Еллан, II, 1958, 154);

Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15);

— Скажи, навіщо тобі цей персональний «Москвич»? (Гончар, Тронка, 1963, 180).

Персона́льна пе́нсія — підвищена пенсія, яку виплачують окремим громадянам СРСР за особливі трудові та ін. заслуги;

Персона́льлий пенсіоне́р — той, хто одержує персональну пенсію;

Персона́льний склад — склад осіб, що працюють в одній установі, на одному підприємстві і т.ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персональний — персона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. персональний — див. ОСОБИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. персональний — [пеирсонал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. персональний — -а, -е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Персональний склад — склад осіб, що працюють в одній установі, на одному підприємстві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. персональний — Особистий Словник чужослів Павло Штепа
  6. персональний — Персона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. персональний — ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (І. Франко); Єдино правильним організаційним розв'язанням справи буде творення організації за принципом персонального підбору (В. Словник української мови у 20 томах
  8. персональний — персона́льний (лат. personalis) особистий; особовий. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. персональний — ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Словник синонімів української мови
  10. персональний — рос. персональный особистий, особовий. власний. Eкономічна енциклопедія