пост

Значення в інших словниках

1. пост — Вартовий [X] Словник з творів Івана Франка
2. пост — пост іменник чоловічого роду місце, пункт спостереження; група осіб, які перебувають у певному місці для охорони або спостереження; посада Орфографічний словник української мови
3. пост — (служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар. Словник синонімів Караванського
4. пост — [пост] -ста, м. (на) поусту, мн. пости, поус'т'іў Орфоепічний словник української мови
5. пост — -а, ч. 1》 Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. || Місце на двоколійних залізницях, де зосереджено управління стрілками й сигналами, що убезпечують рух поїздів. Метеорологічний пост. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пост — 1. посада 2. стійка, чата, див. постерунок Словник чужослів Павло Штепа
7. пост — ПОСТ, а, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (К. Словник української мови у 20 томах
8. пост — У, ч., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть... ;) (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
9. пост — (франц. poste, від лат. positus – поставлений) 1. Об’єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або невеликий військовий підрозділ, що виконує спеціальне завдання, яке стосується вартової служби й спостереження за місцевістю та повітрям. 3. Воєнізована охорона підприємств. Словник іншомовних слів Мельничука
10. пост — ПОСА́ДА (службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТО заст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬ розм. (відповідальна посада). Словник синонімів української мови
11. пост — ПОСТ, а́, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Гер. Словник української мови в 11 томах