1. Словник української мови в 11 томах

пост

ПОСТ, а́, ч.

1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось.

Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Гер., Поезії, 1950, 34);

Серед караульних був і Йван з Кубані, який уже покинув свій пост біля старого розбитого будинку (Кучер, Голод, 1961, 148);

*Образно. Пролетаріат стоїть на своєму посту. Він не допустить, щоб геройська Польща була ще раз задавлена (Ленін, 12, 1970, 61);

// Місце на двоколійних залізницях, де зосереджене управління стрілками й сигналами, що забезпечують безпеку руху поїздів.

Технічна рада вагонного депо висунула свою пропозицію: збудувати один для всіх парків централізований пост випробування автогальм з дистанційним керуванням (Роб. газ., 29.I 1965, 2).

Метеорологі́чний пост — пункт, де провадять спостереження за температурою й тиском повітря, напрямком і силою вітру та іншими чинниками, що визначають зміну погоди, а також обслуга, що провадить такі спостереження.

Щороку сіють кукурудзу в кращі строки, які встановлює метеорологічний пост (Колг. Укр., 12, 1961, 19);

Пост керува́ння — місце, де зосереджені технічні засоби управління певними виробничими процесами.

Перше, що впадає в око кожному, хто підіймається на борт криголама, — зелені лампи. Вони горять у коридорах, каютах, біля постів керування (Наука.., 10, 1962, 58).

◊ На посту́:

а) стоячи на варті (про військових і т. ін.).

Дисципліна забороняє курити на посту (Вітч., 6, 1947, 65);

б) (часто з означ. бойовий) виконуючи свої службові обов’язки, а також обов’язок перед народом, Батьківщиною.

Загинути на бойовому посту.

2. Особа або група осіб, які перебувають у певному місці для охорони кого-, чого-небудь або спостереження за кимсь, чимсь.

Мітинг триває. Але раптом — тривога! Робітничі пости біля Арсеналу бачать: наближаються до Арсеналу військові частини (Довж., І, 1958, 51);

На всіх кінцях слободи стояли партизанські пости (Шиян, Вибр., 1947, 225).

3. Відповідальна посада.

Партія має одну дисципліну, один закон для всіх комуністів, незалежно від заслуг і постів, які вони займають (Статут КПРС, 1971, 11);

Коли б він знав раніше, що доведеться отак працювати, то ні за які блага не погодився б зайняти такий пост (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пост — Вартовий [X] Словник з творів Івана Франка
  2. пост — пост іменник чоловічого роду місце, пункт спостереження; група осіб, які перебувають у певному місці для охорони або спостереження; посада Орфографічний словник української мови
  3. пост — (служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар. Словник синонімів Караванського
  4. пост — [пост] -ста, м. (на) поусту, мн. пости, поус'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. пост — -а, ч. 1》 Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. || Місце на двоколійних залізницях, де зосереджено управління стрілками й сигналами, що убезпечують рух поїздів. Метеорологічний пост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пост — 1. посада 2. стійка, чата, див. постерунок Словник чужослів Павло Штепа
  7. пост — ПОСТ, а, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (К. Словник української мови у 20 томах
  8. пост — У, ч., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть... ;) (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  9. пост — (франц. poste, від лат. positus – поставлений) 1. Об’єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або невеликий військовий підрозділ, що виконує спеціальне завдання, яке стосується вартової служби й спостереження за місцевістю та повітрям. 3. Воєнізована охорона підприємств. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. пост — ПОСА́ДА (службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТО заст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬ розм. (відповідальна посада). Словник синонімів української мови
  11. пост — рос. пост 1. Об'єкт, що охороняється вартовим. 2. Воєнізована охорона підприємств. 3. Відповідальна посада. 4. Місце, в якому зосереджені різні технічні засоби, сигнали. 5. Місце постійного чергування, спостереження. Eкономічна енциклопедія