пост

ПОСА́ДА (службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТО заст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬ розм. (відповідальна посада). (Ярчук:) Коли треба, я відмовлюсь від посади ученого секретаря, але від доповіді не збираюсь (І. Микитенко); — Чом же ви не напитували собі місця тут таки в канцеляріях у пана? Їх же тут багацько (І. Нечуй-Левицький); З царем самим, либонь, то знався (магнат), В дугу усякого він гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); (Бондар:) Нам ще заважають кар'єристи, окозамилювачі, які ще інколи, чорт знає як, пробираються на відповідальні пости... (М. Зарудний); Наші висновки повністю збігаються з вашим соціологічним дослідженням. Отже — здавайте портфель (А. Крижанівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пост — Вартовий [X] Словник з творів Івана Франка
пост — пост іменник чоловічого роду місце, пункт спостереження; група осіб, які перебувають у певному місці для охорони або спостереження; посада Орфографічний словник української мови
пост — (служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар. Словник синонімів Караванського
пост — [пост] -ста, м. (на) поусту, мн. пости, поус'т'іў Орфоепічний словник української мови
пост — -а, ч. 1》 Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. || Місце на двоколійних залізницях, де зосереджено управління стрілками й сигналами, що убезпечують рух поїздів. Метеорологічний пост. Великий тлумачний словник сучасної мови
пост — 1. посада 2. стійка, чата, див. постерунок Словник чужослів Павло Штепа
пост — ПОСТ, а, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (К. Словник української мови у 20 томах
пост — У, ч., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть... ;) (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
пост — (франц. poste, від лат. positus – поставлений) 1. Об’єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або невеликий військовий підрозділ, що виконує спеціальне завдання, яке стосується вартової служби й спостереження за місцевістю та повітрям. 3. Воєнізована охорона підприємств. Словник іншомовних слів Мельничука
пост — ПОСТ, а́, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Гер. Словник української мови в 11 томах
пост — рос. пост 1. Об'єкт, що охороняється вартовим. 2. Воєнізована охорона підприємств. 3. Відповідальна посада. 4. Місце, в якому зосереджені різні технічні засоби, сигнали. 5. Місце постійного чергування, спостереження. Eкономічна енциклопедія