пост
ПОСТ, а, ч.
1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось.
Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (К. Герасименко);
Серед караульних був і Йван з Кубані, який уже покинув свій пост біля старого розбитого будинку (В. Кучер);
// Місце на двоколійних залізницях, де зосереджене управління стрілками й сигналами, що забезпечують безпеку руху поїздів.
Технічна рада вагонного депо висунула свою пропозицію: збудувати один для всіх парків централізований пост випробування автогальм з дистанційним керуванням (з газ.).
2. Особа або група осіб, які перебувають у певному місці для охорони кого-, чого-небудь або спостереження за кимсь, чимсь.
Мітинг триває. Але раптом – тривога! Робітничі пости біля Арсеналу бачать: наближаються до Арсеналу військові частини (О. Довженко);
На всіх кінцях слободи стояли партизанські пости (А. Шиян).
3. Відповідальна посада.
Коли б він знав раніше, що доведеться отак працювати, то ні за які блага не погодився б зайняти такий пост (М. Ю. Тарновський).
(1) Метеорологі́чний пост – пункт, де провадять спостереження за температурою, тиском й вологістю повітря, напрямком, силою і швидкістю вітру та іншими чинниками, що визначають зміну погоди, а також обслуга, що провадить такі спостереження.
Щороку сіють кукурудзу в кращі строки, які встановлює метеорологічний пост (з наук. літ.);
Стоя́ти на посту́ див. стоя́ти.
△ (2) Пост керува́ння:
а) місце, де зосереджені технічні засоби управління певними виробничими процесами.
Перше, що впадає в око кожному, хто підіймається на борт криголама, – зелені лампи. Вони горять у коридорах, каютах, біля постів керування (з наук.-попул. літ.);
б) кнопковий пристрій, призначений для дистанційного управління електромагнітними апаратами (пускачами, контакторами) змінного та постійного струму.
Пост керування конструктивно складається з оболонки, ввідного пристрою, приводу управління та кнопкових елементів (з наук.-попул. літ.).
(3) Прийма́ти пост, військ. – ставати на варту, заступати вартового.
Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову – саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (О. Гончар);
(4) Сторожови́й пост – спеціально обладнане, споруджене місце для спостереження і передачі сигналів.
Щоб вчасно протидіяти несподіваним наскокам ординців, у XVII –XVIII століттях запорожці ставили сторожові пости, так звані “фігури” (або “бекети”) (з наук. літ.).
△ (5) Водомі́рний пост – обладнання для вимірювання рівня води на річках, каналах, озерах і морях.
Висотну геодезичну мережу створюють нівелюванням високоточними приладами. Нівелювання першого класу точності проводять уздовж спеціальних трас, які пов'язують крайні точки держави та основні морські водомірні пости (з наук. літ.);
На малих річках було відкрито сім водомірних постів (з наук.-попул. літ.).
◇ (6) На посту́:
а) стоячи на варті (про військових і т. ін.).
Дисципліна забороняє курити на посту (із журн.);
б) (часто з означ. бойовий) виконуючи свої службові обов'язки, а також обов'язок перед народом, Батьківщиною.
Загинути на бойовому посту.
Значення в інших словниках
- пост — Вартовий [X] Словник з творів Івана Франка
- пост — пост іменник чоловічого роду місце, пункт спостереження; група осіб, які перебувають у певному місці для охорони або спостереження; посада Орфографічний словник української мови
- пост — (служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар. Словник синонімів Караванського
- пост — [пост] -ста, м. (на) поусту, мн. пости, поус'т'іў Орфоепічний словник української мови
- пост — -а, ч. 1》 Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. || Місце на двоколійних залізницях, де зосереджено управління стрілками й сигналами, що убезпечують рух поїздів. Метеорологічний пост. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пост — 1. посада 2. стійка, чата, див. постерунок Словник чужослів Павло Штепа
- пост — У, ч., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть... ;) (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- пост — (франц. poste, від лат. positus – поставлений) 1. Об’єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або невеликий військовий підрозділ, що виконує спеціальне завдання, яке стосується вартової служби й спостереження за місцевістю та повітрям. 3. Воєнізована охорона підприємств. Словник іншомовних слів Мельничука
- пост — ПОСА́ДА (службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТО заст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬ розм. (відповідальна посада). Словник синонімів української мови
- пост — ПОСТ, а́, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Гер. Словник української мови в 11 томах
- пост — рос. пост 1. Об'єкт, що охороняється вартовим. 2. Воєнізована охорона підприємств. 3. Відповідальна посада. 4. Місце, в якому зосереджені різні технічні засоби, сигнали. 5. Місце постійного чергування, спостереження. Eкономічна енциклопедія