1. Eкономічна енциклопедія

розрив

рос. разрыв

несподівана різка зміна ціни товару на ринку, за якої мінімальна ціна поточного дня вища за максимальну ціну попереднього дня (ріст ціни) або максимальна ціна поточного дня нижча за мінімальну ціну попереднього дня (спад ціни).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрив — розри́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розрив — -у, ч. 1》 Дія за знач. розірвати, розривати I і розірватися, розриватися I 1-6). Випробовувати на розрив — визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. || мн., мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрив — РОЗРИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розірва́ти, розрива́ти¹ і розірва́тися, розрива́тися¹ 1–6. Він [лазер] допомагає лише тоді, коли відшарування свіжі й розриви виникли в задній частині ока (з наук.-попул. літ.); Помер [коваль] від розриву серця (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розрив — ВИ́БУХ (раптове рознесення на частини, осколки бомби, міни, снаряда тощо), РОЗРИ́В. Чотири важкі вибухи піднімають землю й людей (О. Довженко); Десь далі глухо струшували повітрям бомбові розриви (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
  5. розрив — РОЗРИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розірва́ти, розрива́ти¹ і розірва́тися, розрива́тися¹ 1-6. Він [лазер] допомагає лише тоді, коли відшарування свіжі й розриви виникли в задній частині ока (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. розрив — Розрив, -ву м. раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400. Словник української мови Грінченка