1. Eкономічна енциклопедія

структура

рос. структура

1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об'єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, споживання, цін тощо) на складові за певними ознаками, встановлення взаємозв'язку між цими складовими частинами. 3. Склад, побудова економічного об'єкта.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. структура — структу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. структура — СТРУКТУРА – СТРУКТУРНІСТЬ Структура. Будова, організація чогось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, економічна структура. Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів. Літературне слововживання
  3. структура — Будова; (боротьби) форма; (просторова) конфігурація; (товариства) устрій, організація; (твору) композиція; п! КОНСТИТУЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. структура — Будова Словник чужослів Павло Штепа
  5. структура — СТРУКТУ́РА, и, ж. 1. Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова. Багаторічні трави поліпшують структуру ґрунту, захищають його від ерозії (із журн.); Різні структури сталі можна дістати термічною обробкою її (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. структура — (англ. structure) 1. взаєморозміщення та взаємозв’язок складових цілого; будова, устрій, організація чого-небудь. 2. це упорядкованість завдань, ролей, повноважень і відповідальності, за допомогою яких фірма здійснює свою діяльність. Економічний словник
  7. структура — -и, ж. 1》 Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова. Базова структура — у програмуванні – одна з основних структур у методі структурного програмування: слідування, вибір, повторення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. структура — структу́ра (лат. structure – побудова, розміщення, від struo – будую, зводжу) внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових частин цілого; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. структура — СТРУКТУРА (лат. structure — будова, розміщення, порядок) — спосіб закономірного зв'язку між складовими предметів і явищ природи та суспільства, мислення та пізнання, сукупність істотних зв'язків між виділеними частинами цілого... Філософський енциклопедичний словник
  10. структура — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
  11. структура — Структу́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. структура — СТРУКТУ́РА, и, ж. 1. Взаєморозміщення та взаємозв’язок складових частин цілого; будова. Багаторічні трави поліпшують структуру грунту, захищають його від ерозії (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах