структура
СТРУКТУ́РА, и, ж.
1. Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова.
Багаторічні трави поліпшують структуру ґрунту, захищають його від ерозії (із журн.);
Різні структури сталі можна дістати термічною обробкою її (з навч. літ.);
Бувало й так, що дробовий набій мав наслідки цілком невідповідні своїй фізичній структурі й призначенню (Г. Хоткевич);
Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру, .. спостерігав послідовність нашарувань різних порід (З. Тулуб).
2. Устрій, організація чого-небудь.
В резолюції делегати записали найголовніші завдання союзу, його платформу, структуру, визначили його політичну лінію (В. Кучер).
3. Організаційне утворення на основі певних завдань, функцій, цілей, інтересів, програми дій і т. ін.
Громадянське суспільство в Україні поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би мусили рахуватися владні структури, не стало противагою владі (з наук. літ.);
За даними Європолу та Міжнародної організації з міграції, щороку кримінальні структури отримують від торгівлі людьми величезний прибуток, який дорівнює 7 млрд. доларів (з наук. літ.);
Президент зустрівся з керівниками силових структур і висловив своє невдоволення діями правоохоронців у сфері прав людини, національних інтересів, а також у сфері боротьби з корупцією (з газет).
4. Природні та штучні матеріальні, а також ментальні та концептуальні утворення.
Білкові структури, молекулярні структури, наноструктури, лінгвоментальні структури, когнітивні структури мозку.
(1) Вла́дні структу́ри (ко́ла) <�Структу́ри вла́ди> – організації, особи, що перебувають при владі.
Є і такі суто особисті якості, набуті чи вроджені, які в більш-менш цивілізованому суспільстві стають нездоланним бар'єром на шляху до владних структур (Б. Олійник);
Мабуть, немає в Україні іншого питання, в якому всі структури влади та переважна частина політикуму настільки солідарні, як наш європейський вибір (з газ.).
△ (2) Виробни́ча структу́ра – комплекс виробничих одиниць (цехів, служб) належних виробництву або об'єднанню, їх співвідношення та взаємозв'язок.
Виробнича структура підприємства визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- структура — структу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- структура — СТРУКТУРА – СТРУКТУРНІСТЬ Структура. Будова, організація чогось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, економічна структура. Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів. Літературне слововживання
- структура — Будова; (боротьби) форма; (просторова) конфігурація; (товариства) устрій, організація; (твору) композиція; п! КОНСТИТУЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- структура — Будова Словник чужослів Павло Штепа
- структура — (англ. structure) 1. взаєморозміщення та взаємозв’язок складових цілого; будова, устрій, організація чого-небудь. 2. це упорядкованість завдань, ролей, повноважень і відповідальності, за допомогою яких фірма здійснює свою діяльність. Економічний словник
- структура — -и, ж. 1》 Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова. Базова структура — у програмуванні – одна з основних структур у методі структурного програмування: слідування, вибір, повторення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- структура — структу́ра (лат. structure – побудова, розміщення, від struo – будую, зводжу) внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових частин цілого; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
- структура — СТРУКТУРА (лат. structure — будова, розміщення, порядок) — спосіб закономірного зв'язку між складовими предметів і явищ природи та суспільства, мислення та пізнання, сукупність істотних зв'язків між виділеними частинами цілого... Філософський енциклопедичний словник
- структура — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
- структура — Структу́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- структура — СТРУКТУ́РА, и, ж. 1. Взаєморозміщення та взаємозв’язок складових частин цілого; будова. Багаторічні трави поліпшують структуру грунту, захищають його від ерозії (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
- структура — рос. структура 1. Внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок складових цілого. 2. Поділ економіки, економічного об'єкта, економічної категорії (капіталу, основних фондів, споживання, цін тощо) на складові за певними ознаками... Eкономічна енциклопедія