1. Філософський енциклопедичний словник

всесвіт

ВСЕСВІТ, універсум — увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. — предмет вивчення астрономії. В. мислиться у вигляді складної структурної єдності космічних систем різних порядків. Теоретичне узагальнення даних про астрономічно доступну частину В. дозволяє припустити, що він нескінченний у просторі та вічний у часі, тобто не має ні початку, ні кінця у будьякому напрямі, як не має ні початку, ні кінця у часі. Тривалий час це питання, як і питання про множинність світів та органічного життя в них, було предметом суто філософських дискусій. Із виникненням сучасної сценарної (інфляційної) космофізики окремі аспекти проблеми загальних властивостей В. набувають фізично і космологічно осмисленого характеру. Включення космологічних даних у число найважливіших експериментальних даних фізичних теорій дозволило фізичноосмислено моделювати сценарії поетапного динамічного розвитку В. у широкому діапазоні часу (у т.ч. білянульовому), розглядати комплекс космологічних проблем (площинності, баріонної асиметрії, доменів тощо) як результат природного суперексперименту. Унікальне поєднання інфляційної космології та єдиних супертеорій фізики елементарних частинок позначило місце факту існування життя і людини у В. Останній — у вигляді принципу антропності — стає породжуючим онтологічним елементом базису експериментальних даних, який герменевтично творить нову фактуальність. Смисловий зв'язок далеких від поєднання космологічних та фізичних рис "олюдненого" В. стає більш простою альтернативою аналізу основ космофізики. Сучасне наукове розуміння В. спирається на кілька стовпів безсумнівності, одним з яких є життя. Смислообрази буття людини і В. епістемічно заповнюють прогалини природної феноменології (актуально неіснуючого надраннього В.) і "замінюють" відсутні, але конче потрібні для когнітивної діяльності, образи високоенергетичних, у т.ч. експериментальних, реалізацій.

О. Кравченко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всесвіт — (сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна. Словник синонімів Полюги
  2. всесвіт — все́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. всесвіт — <�цілий> світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір. Словник синонімів Караванського
  4. всесвіт — [ўсесв'іт] = усесвіт -ту, м. (ў) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. всесвіт — (усесвіт), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2》 Земна куля з усім, що на ній є. 3》 перен. Населення всієї землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Вся система світобудови, весь світ. Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко); // астр. (з великої літери). Словник української мови у 20 томах
  7. ВСЕСВІТ — • "ВСЕСВІТ" - щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щотижня й щодекади, пізніше знову як двотижневик. Українська літературна енциклопедія
  8. всесвіт — див. світ Словник синонімів Вусика
  9. Всесвіт — Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина... Універсальний словник-енциклопедія
  10. всесвіт — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  11. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)... Словник синонімів української мови
  12. всесвіт — Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. Уявлення про те, що атом.. є найдрібнішою частинкою всесвіту, було зруйновано відкриттям електрона, який входить до складу атома (Вісник АН, 4, 1957, 3)... Словник української мови в 11 томах