ВСЕСВІТ

ВСЕ́СВІТ

• "ВСЕСВІТ"

- щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щотижня й щодекади, пізніше знову як двотижневик. Після переведення столиці УРСР до Києва (1934) журнал перестав виходити. З липня 1958 видання відновлено в Києві як щомісячний журнал — орган Спілки письменників України, Укр. т-ва дружби й культур. зв'язку з зарубіж. країнами, а з 1976 — і Укр. к-ту захисту миру. Першим гол. ред. був В. Блакитний. Пізніше журнал очолювали О. Полторацький, Д. Павличко, В. Коротич. З 1986 — О. Микитенко. В харків. період "В." поряд з худож. творами рад. і зарубіж. авторів уміщував міжнар. публіцистику та інформацію. На сторінках журналу з поетич. творами виступали М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра, Н. Забіла, М. Доленго, з оповіданнями — Ю. Яновський, І. Микитенко, Остап Вишня, М. Йогансен, Г. Косинка, В. Вражливий та ін. Опубліковано вірші та оповідання членів заокеанської філії спілки "Гарт" Мирослава Ірчана, М. Тарновського. Часто друкувалися переклади творів зарубіж. письменників (Е. Верхарна, К. Клебера, И. Єнсена, Ф. Молнара та ін.). З 1958 "В." вміщує переклади творів сучас. прогрес. зарубіж. письменників, які ще не видавалися в СРСР. За 50 — 80-і pp. надруковано в перекладі з 55 мов твори понад 2000 авторів більш ніж з 100 країн світу. Серед них — лауреати Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" Р. Альберті, Ж. Амаду, Л. Арагон, Е. Базен, Б. Брехт, Н. Гільєн, А. Зегерс, Л. Кручковський, П. Неруда, Я. Ріцос, А. Хаміссі, Ф. А. Фаїз та ін.; лауреати Нобелівської премії М. А. Астуріас, Г. Гарсіа Маркес, Г. Гессе, В. Голдінг, О. Елітіс, А. Камю, С. Квазімодо, Сен-Жон Перс, Р. Тагор, П. Уайт та ін.; лауреати міжнар. премії "Лотос" А. Ла Гума, М. Дервіш, М. М. Джавахірі, То Хоай, Б. Сахні, С. Усман та ін.; лауреати багатьох нац. премій. Водночас журнал публікує нові переклади видатних творів минулого (епос про Гільгамеша, уривки з інд. книги гімнів "Рігведа", твори Арістофана, Гомера, Овідія, середньовічної європ. і сх. л-р, прози й поезії епохи Відродження, класицизму й Просвітительства). Вміщуються статті про л-ру й мист-во за кордоном, публіцистичні матеріали з питань міжнар. політики. "В." висвітлює життя в країнах соціалістич. співдружності, прогрес. визвольні рухи у капіталістич. світі та країнах, що розвиваються, а також життя трудящих укр. походження за кордоном. Чільне місце в журналі посідають матеріали про боротьбу за мир і дружбу між народами, зарубіж. культур. зв'язки України. Діяльність видання спрямована на розвиток інтернац. взаємин укр. рад. л-ри. Навколо "В." згуртувалося широке коло висококваліфікованих перекладачів з різних мов світу. Журнал публікував переклади М. Бажана, Бориса Тена, Л. Первомайського, М. Терещенка, В. Мисика, М. Пінчевського, М. Кашель. Серед сучас. перекладачів — Д. Білоус, В. Гримич, І. Дзюб, Й. Кобів, В. Коптілов, Р. Лубківський, М. Лукаш, Д. Павличко, В. Митрофанов, Є. Попович, О. Сенюк, А. Содомора, Г. Турков, Г. Халимоненко, І. Чирко та ін. На сторінках "В." виступають провідні письменники, літературознавці, журналісти-міжнародники України та ін. республік СРСР. Нагороджений орденом Дружби народів (1985).

Літ.: Микитенко О. "Всесвіт". Сторінки історії. "Всесвіт". 1985, № 1, 3.

О. І. Микитенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всесвіт — (сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна. Словник синонімів Полюги
  2. всесвіт — все́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. всесвіт — <�цілий> світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір. Словник синонімів Караванського
  4. всесвіт — [ўсесв'іт] = усесвіт -ту, м. (ў) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. всесвіт — (усесвіт), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2》 Земна куля з усім, що на ній є. 3》 перен. Населення всієї землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Вся система світобудови, весь світ. Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко); // астр. (з великої літери). Словник української мови у 20 томах
  7. всесвіт — див. світ Словник синонімів Вусика
  8. Всесвіт — Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина... Універсальний словник-енциклопедія
  9. всесвіт — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  10. всесвіт — ВСЕСВІТ, універсум — увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. — предмет вивчення астрономії. Філософський енциклопедичний словник
  11. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)... Словник синонімів української мови
  12. всесвіт — Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. Уявлення про те, що атом.. є найдрібнішою частинкою всесвіту, було зруйновано відкриттям електрона, який входить до складу атома (Вісник АН, 4, 1957, 3)... Словник української мови в 11 томах