1. Словник української мови в 11 томах

всесвіт

ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч.

1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови.

Уявлення про те, що атом.. є найдрібнішою частинкою всесвіту, було зруйновано відкриттям електрона, який входить до складу атома (Вісник АН, 4, 1957, 3);

Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, — і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (Довж., Зач. Десна, 1957, 516).

2. Земна куля з усім. що на ній є.

[Меценат:] Антею, сяя ліра — дар всесвіту, бо роги в неї з тура пущ германських, слон африканський дав оздоби з кості, край арабійський золота прислав, а дерева — індійський ліс таємний (Л. Укр., III, 1952, 460);

Вихор великої пролетарської революції охоплює чим далі більше країн земного всесвіту (Еллан, II, 1958, 59);

Географічний атлас усесвіту.

3. перен. Населення всієї землі.

І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе (Рильський, II, 1960, 332);

Всесвіт звертає свої погляди на далеку Москву (Рибак, Зброя.., 1943, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всесвіт — (сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна. Словник синонімів Полюги
  2. всесвіт — все́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. всесвіт — <�цілий> світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір. Словник синонімів Караванського
  4. всесвіт — [ўсесв'іт] = усесвіт -ту, м. (ў) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. всесвіт — (усесвіт), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2》 Земна куля з усім, що на ній є. 3》 перен. Населення всієї землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Вся система світобудови, весь світ. Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко); // астр. (з великої літери). Словник української мови у 20 томах
  7. ВСЕСВІТ — • "ВСЕСВІТ" - щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щотижня й щодекади, пізніше знову як двотижневик. Українська літературна енциклопедія
  8. всесвіт — див. світ Словник синонімів Вусика
  9. Всесвіт — Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина... Універсальний словник-енциклопедія
  10. всесвіт — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  11. всесвіт — ВСЕСВІТ, універсум — увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. — предмет вивчення астрономії. Філософський енциклопедичний словник
  12. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)... Словник синонімів української мови
  13. всесвіт — Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)