всесвіт

все́світ

(усесвіт), -у, ч.

1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови.

2》 Земна куля з усім, що на ній є.

3》 перен. Населення всієї землі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всесвіт — (сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна. Словник синонімів Полюги
  2. всесвіт — все́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. всесвіт — <�цілий> світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір. Словник синонімів Караванського
  4. всесвіт — [ўсесв'іт] = усесвіт -ту, м. (ў) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Вся система світобудови, весь світ. Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко); // астр. (з великої літери). Словник української мови у 20 томах
  6. ВСЕСВІТ — • "ВСЕСВІТ" - щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щотижня й щодекади, пізніше знову як двотижневик. Українська літературна енциклопедія
  7. всесвіт — див. світ Словник синонімів Вусика
  8. Всесвіт — Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина... Універсальний словник-енциклопедія
  9. всесвіт — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  10. всесвіт — ВСЕСВІТ, універсум — увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. — предмет вивчення астрономії. Філософський енциклопедичний словник
  11. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)... Словник синонімів української мови
  12. всесвіт — Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. Уявлення про те, що атом.. є найдрібнішою частинкою всесвіту, було зруйновано відкриттям електрона, який входить до складу атома (Вісник АН, 4, 1957, 3)... Словник української мови в 11 томах