консерватизм

КОНСЕРВАТИЗМ (від лат. conservo — зберігаю, охороняю) — 1) світоглядна орієнтація, умонастрій, які спрямовані на збереження певних традиційних засад суспільного розвитку та порядку; 2) сукупність ідейно-політичних течій, концепцій та програм, певна тенденція політичної діяльності, що ставить за мету відтворення усталених цінностей, зміцнення тих економічних, соціально-політичних та моральних інституцій, які утворилися в суспільстві внаслідок розвитку і втілення історичного досвіду багатьох поколінь; 3) різновид політичної ідеології. К. споконвічно існував як світоглядна орієнтація, тип соціального темпераменту, що тяжіє до стабільності, статичної усталеності, передбачуваності. В цьому вигляді він не мав доктринального вигляду і був традиціоналізмом у широкому розумінні слова. Інтелектуальні передумови К. створювалися епохою Просвітництва. Велика Французька революція дала імпульс виникненню політичних ідеологій, серед яких першою позначила себе саме ідеологія К. Ключове значення у становленні К. відіграв трактат Берка "Роздуми про Французьку революцію" (1790). В своєму подальшому розвитку К. репрезентований такими постатями, як Шатобріан, Медисон, Колридж, де Местр, Ламенне, Баадер, Галлер, Мюллер, Шміт, Шумпетер, фон Гаєк, Оукшот, Скратон, Люббе, Кристол та ін. К. становить невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, яка почала формуватися напр. XVIII — на поч. XIX ст. В межах цієї метаідеології лібералізм уособлює ідею розвитку, всеохопний рух, швидкість, затвердження нового, а К. здійснює функції внутрішньої критики лібералізму. Отже, лібералізм та К. не є несумісними протилежностями, а взаємно зумовлюють, визначають один одного. Ліберали показують, якими консерватори будуть завтра, а консерватори — якими ліберали були учора. Напр., "новий К." (подібно до "старого", класичного лібералізму) орієнтується на звільнення приватного капіталу від надмірної державної "опіки", стимулювання ринкових відносин, зокрема підприємництва, зменшення податків на соціальні витрати (рейганоміка, тетчеризм). Отже, К. не протистоїть розвитку, а забезпечує його відповідність певним цінностям, оптимальну швидкість та глибину перетворень. У такий спосіб досягається зваженість, збалансованість суспільного розвитку, певна його спадкоємність і наступність. Від початку свого існування представники К. віддавали перевагу стабільності та наступності перед швидкоплинними змінами, вважали природний порядок непересічною цінністю, а уособленням його такі інституції, як власність, ієрархія, нерівність, релігія, авторитет, сім'я та ін. К. виходить з первинної недосконалості людської природи, обмежених можливостей людського розуму адекватно сприймати світ, втручатися в його розвиток.

В.Заблоцький

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консерватизм — консервати́зм (франц. conservatisme, від лат. conservo – зберігаю, охороняю) прихильність до застарілого, віджилого; вороже ставлення до нового, прогресивного в суспільному житті, науці, техніці, мистецтві. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. консерватизм — Консервати́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. консерватизм — консервати́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. консерватизм — Критики консерватизму часто розглядають його як більш-менш обскурантистську спробу «заможних» захистити своє привілейоване становище від посягань «незаможних». Енциклопедія політичної думки
  5. консерватизм — -у, ч. 1》 Один з основних ідеологічних напрямків, для якого характерне прагнення до стабілізації соціальних процесів, надання переваги традиційним суспільним інститутам і невіра у прогрес як у єдину можливу форму розвитку людського суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. консерватизм — КОНСЕРВАТИ́ЗМ, у, ч. Прихильність до старого, віджилого, обстоювання його; консервативні погляди, переконання. Я.. волію.. держатись мужицького грунту, котрий, попри свій консерватизм, щонайменше є здоровий (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. консерватизм — Позиція, яка характеризується прихильністю до існуючого стану речей (цінності, звичаї, закони, політичний устрій), а водночас негативним ставленням до різних змін, до нового. Універсальний словник-енциклопедія
  8. консерватизм — КОНСЕРВАТИ́ЗМ, у, ч. 1. Прихильність до традиційного, сталого. Я .. волію держатись мужицького ґрунту, котрий, попри свій консерватизм, щонайменше є здоровий (О. Кобилянська); Ілюстрацією .. консерватизму в мистецтві старих авторів може послужити .. Словник української мови у 20 томах
  9. консерватизм — Політична ідеологія, що виступає за збереження існуючого суспільного порядку, в першу чергу морально-правових відносин, втілених у релігії, шлюбі, сім’ї, власності. англ. conservatism; нім. Konservatismus m=; угор. konzervatizmus; рос. консерватизм. Словник із соціальної роботи