1. Філософський енциклопедичний словник

константа

КОНСТАНТА (від лат. constans — постійний, незмінний) — знак, який, на відміну від змінних, завжди є іменем чогось визначено певного (напр., індивіду, властивості, відношення, функції). У формалізованих мовах логіки використовують, зокрема, індивідні (предметні) ІС. "а", "Ь", "с".;, що є іменами визначено певних об'єктів (індивідів), напр.: людей, країн, річок та ін.; предикатні К. (одномісні та багатомісні) "Р", "Q", "R".., що є іменами визначено певних властивостей або відношень, напр.: "бути мудрим", "бути столицею", "розташуватись між" і т.д.; функціональні К. (одноміснії багатомісні) "f,", "f2", "f3".., що позначають певні функції, які можуть співставляти n-кам індивідів деякий індивід (такі функції називають предметними), напр., якщо область об'єктів складають числа, то предметною функцією на цій області може бути додавання — функція, що співставляє парі чисел деяке число (функціональною К. буде знак, який позначає саму функцію, тобто "+"). До логічних К. належать також пропозиційні сполучники (кон'юнкція диз'юнкція "v" і т. д.), що є символами визначено певних функцій істинності.

І.Алексюк

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. константа — конста́нта іменник жіночого роду стал величина Орфографічний словник української мови
  2. константа — Константа — constant — Konstante — стала, постійна величина. Гірничий енциклопедичний словник
  3. константа — -и, ж., спец. 1》 Стала величина в низці тих, які змінюються. Константа рівноваги. 2》 Елементарний іменований об'єкт. 3》 Значення скалярної змінної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. константа — КОНСТА́НТА, и, ж. 1. спец. Стала величина (у математиці, фізиці, інформатиці, хімії і т. ін.)... Словник української мови у 20 томах
  5. константа — • константа [від лат. constans (constantis) — постійний] у віршознавстві — постійний наголос в кінці віршового відрізка. У силабо-тонічному вірші — в останньому слові рядка, в силабічному — і перед цезурою... Українська літературна енциклопедія
  6. константа — конста́нта [від лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] стала, постійна величина. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. константа — Вживане у фіз.-математичних науках позначення постійної величини; як протиставляння змінній величині. Універсальний словник-енциклопедія
  8. константа — КОНСТА́НТА, и, ж., спец. Стала величина в низці тих, які змінюються. Знання важливих констант фізики, зокрема гравітаційної постійності, .. може мати дуже важливі наслідки для геофізиків, астрономів, геологів, фізиків (Знання.., 11, 1966, 25); Константа рівноваги. Словник української мови в 11 томах
  9. константа — рос. константа незмінна, постійна величина) — 1. Елемент мови, який займає єдине фіксоване (задане) значення. 2. Величина, яка в ході виконання програми має постійне значення. Eкономічна енциклопедія