1. Українська літературна енциклопедія

константа

конста́нта

• константа

[від лат. constans (constantis) — постійний]

у віршознавстві — постійний наголос в кінці віршового відрізка. У силабо-тонічному вірші — в останньому слові рядка, в силабічному — і перед цезурою, що сприяє вирівнюванню кількості складів і усталенню жіночої рими, В структурі класичних двоскладових розмірів силабо-тонічного вірша можливі пропуски наголосів (див. Пірихій) на будь-яких сильних місцях, крім К., напр., у 4-стопному ямбі у Д. Павличка ("Моя любове, ти як бог..."):

Моя любове, ти як бóг, -

Я вже не вірю, що ти є.

У безлічі земних тривóг

Згубилося ім'я твоє.

■ Літ.: Холщевников В. Е. Основы стиховедения. Русское стихосложение. Л., 1972; Сидоренко Г. К. Українське віршування.

[Від найдавніших часів до Шевченка]. К., 1972.

Н. В Костенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. константа — конста́нта іменник жіночого роду стал величина Орфографічний словник української мови
  2. константа — Константа — constant — Konstante — стала, постійна величина. Гірничий енциклопедичний словник
  3. константа — -и, ж., спец. 1》 Стала величина в низці тих, які змінюються. Константа рівноваги. 2》 Елементарний іменований об'єкт. 3》 Значення скалярної змінної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. константа — КОНСТА́НТА, и, ж. 1. спец. Стала величина (у математиці, фізиці, інформатиці, хімії і т. ін.)... Словник української мови у 20 томах
  5. константа — конста́нта [від лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] стала, постійна величина. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. константа — Вживане у фіз.-математичних науках позначення постійної величини; як протиставляння змінній величині. Універсальний словник-енциклопедія
  7. константа — КОНСТАНТА (від лат. constans — постійний, незмінний) — знак, який, на відміну від змінних, завжди є іменем чогось визначено певного (напр., індивіду, властивості, відношення, функції). Філософський енциклопедичний словник
  8. константа — КОНСТА́НТА, и, ж., спец. Стала величина в низці тих, які змінюються. Знання важливих констант фізики, зокрема гравітаційної постійності, .. може мати дуже важливі наслідки для геофізиків, астрономів, геологів, фізиків (Знання.., 11, 1966, 25); Константа рівноваги. Словник української мови в 11 томах
  9. константа — рос. константа незмінна, постійна величина) — 1. Елемент мови, який займає єдине фіксоване (задане) значення. 2. Величина, яка в ході виконання програми має постійне значення. Eкономічна енциклопедія