константа
конста́нта
-и, ж., спец.
1》 Стала величина в низці тих, які змінюються. Константа рівноваги.
2》 Елементарний іменований об'єкт.
3》 Значення скалярної змінної.
4》 У математичній логіці – символ формальної мови для позначення деякого фіксованого елемента, фіксованої операції або відношення на якій-небудь структурі, що описується цією мовою. Іменована константа.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- константа — конста́нта іменник жіночого роду стал величина Орфографічний словник української мови
- константа — Константа — constant — Konstante — стала, постійна величина. Гірничий енциклопедичний словник
- константа — КОНСТА́НТА, и, ж. 1. спец. Стала величина (у математиці, фізиці, інформатиці, хімії і т. ін.)... Словник української мови у 20 томах
- константа — • константа [від лат. constans (constantis) — постійний] у віршознавстві — постійний наголос в кінці віршового відрізка. У силабо-тонічному вірші — в останньому слові рядка, в силабічному — і перед цезурою... Українська літературна енциклопедія
- константа — конста́нта [від лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] стала, постійна величина. Словник іншомовних слів Мельничука
- константа — Вживане у фіз.-математичних науках позначення постійної величини; як протиставляння змінній величині. Універсальний словник-енциклопедія
- константа — КОНСТАНТА (від лат. constans — постійний, незмінний) — знак, який, на відміну від змінних, завжди є іменем чогось визначено певного (напр., індивіду, властивості, відношення, функції). Філософський енциклопедичний словник
- константа — КОНСТА́НТА, и, ж., спец. Стала величина в низці тих, які змінюються. Знання важливих констант фізики, зокрема гравітаційної постійності, .. може мати дуже важливі наслідки для геофізиків, астрономів, геологів, фізиків (Знання.., 11, 1966, 25); Константа рівноваги. Словник української мови в 11 томах
- константа — рос. константа незмінна, постійна величина) — 1. Елемент мови, який займає єдине фіксоване (задане) значення. 2. Величина, яка в ході виконання програми має постійне значення. Eкономічна енциклопедія