константа

Значення в інших словниках

1. константа — Константа — constant — Konstante — стала, постійна величина. Гірничий енциклопедичний словник
2. константа — -и, ж., спец. 1》 Стала величина в низці тих, які змінюються. Константа рівноваги. 2》 Елементарний іменований об'єкт. 3》 Значення скалярної змінної. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. константа — КОНСТА́НТА, и, ж. 1. спец. Стала величина (у математиці, фізиці, інформатиці, хімії і т. ін.)... Словник української мови у 20 томах
4. константа — • константа [від лат. constans (constantis) — постійний] у віршознавстві — постійний наголос в кінці віршового відрізка. У силабо-тонічному вірші — в останньому слові рядка, в силабічному — і перед цезурою... Українська літературна енциклопедія
5. константа — конста́нта [від лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] стала, постійна величина. Словник іншомовних слів Мельничука
6. константа — Вживане у фіз.-математичних науках позначення постійної величини; як протиставляння змінній величині. Універсальний словник-енциклопедія
7. константа — КОНСТАНТА (від лат. constans — постійний, незмінний) — знак, який, на відміну від змінних, завжди є іменем чогось визначено певного (напр., індивіду, властивості, відношення, функції). Філософський енциклопедичний словник
8. константа — КОНСТА́НТА, и, ж., спец. Стала величина в низці тих, які змінюються. Знання важливих констант фізики, зокрема гравітаційної постійності, .. може мати дуже важливі наслідки для геофізиків, астрономів, геологів, фізиків (Знання.., 11, 1966, 25); Константа рівноваги. Словник української мови в 11 томах
9. константа — рос. константа незмінна, постійна величина) — 1. Елемент мови, який займає єдине фіксоване (задане) значення. 2. Величина, яка в ході виконання програми має постійне значення. Eкономічна енциклопедія