конструктивізм

конструктиві́зм

• конструктивізм

(від лат. constructio — побудова)

у літературі — авангардистський стильовий напрям у рос. та укр. л-рах 10 — 30-х pp. 20 ст. Виникнення його пов'язане з К. у вітчизн. та зарубіж. мист-ві й архітектурі, з розвитком індустріальної культури. Прагнучи до зближення худож. творчості з виробництвом, конструктивісти заперечували образність миства, ігнорували його пізнавально-виховну суть. К. спрощував людину, ставив машини і продукти на ціннісно вище місце. Нехтуючи індивід. та нац. особливостями людини, К. намагався розкрити її соціальні якості через "біографію речі". Не випадково прогрес. ідеї й позитивні результати К. виявилися насамперед в архітектурі та ін. видах технізованого мист-ва (дизайн, плакат, книжкова графіка, реклама).

Конструктивістські тенденції в л-рі зародилися всередині кубізму та футуризму. Перші спроби обгрунтувати платформу К. в СРСР припадають на березень 1923. З 1924 по 1930 існувало об'єднання "Літературний центр конструктивістів" (ЛЦК), куди входили поети, прозаїки, критики, які вважали, що внесок у будівництво соціалізму л-ра може зробити через пропаганду техніцизму. На Україні тенденції К. виявилися в творчості М. Семенка та Гео Шкурупія. У 1926 — 30 існувала літ.-мист. група конструктивістів "Авангард" ча чолі з В. Поліщуком. Упродовж 20 — поч. 30-х pp. ідеї та стильові особливості К. позначилися на теор. деклараціях футуристичних видань — журнал "Нова генерація", альм. "Авангард" (1930, № а, в). Укр. К. пройшов кілька етапів — від захоплення технікою, стандартизацією та раціоналізацією життя до заперечення мист-ва як самостійної духовної діяльності, до теорії розчинення мист-ва у виробництві та побуті. К. справив певний вплив на творчу практику "Молодняка", "Вапліте" і ВУСППу, на розвиток т. з. експериментальної прози (романи "Двері в день" Гео Шкурупія, "Інтелігент" Л. Скрипника, "Крила" В. Кузьмича, "По той бік серця" Ю. Смолича), функціональної поезії — маршів, пісень, агіток, репортажів, гасел, що друкувалися в журналах "Всесвіт", "Молодняк", "Декада", "Глобус", альм. "Штурм доби". Худож. концепції К. певною мірою сприяли появі вульгарно-соціол. тенденцій у л-рі та критиці.

Літ.: Советское искусство за 15 лет. Материалы и документа. М. — Л., 1933; Історія української літератури, т. 6. К., 1970; Борев Ю. Б. Художественные направлення в искусстве XX века. К., 1986.

В. О. Дорошенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструктивізм — конструктиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конструктивізм — -у, ч. 1》 Один із найпоширеніших напрямів (перев. західноєвропейської) архітектури початку 20 ст., пов'язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних традицій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конструктивізм — КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Поширений на початку XX ст. напрям в архітектурі, мистецтві та літературі, заснований на зближенні з досягненнями науки й техніки, практикою індустріального побуту. Словник української мови у 20 томах
  4. конструктивізм — конструктиві́зм (від лат. constructio – побудова) естетичний напрям, що виник на початку 20 ст. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах виразу. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. конструктивізм — Конструктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конструктивізм — КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Один із найпоширеніших напрямів (переважно західноєвропейської) архітектури початку XX ст., пов’язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину... Словник української мови в 11 томах