конструктивізм
КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч.
1. Поширений на початку XX ст. напрям в архітектурі, мистецтві та літературі, заснований на зближенні з досягненнями науки й техніки, практикою індустріального побуту.
Мистецькою ідеєю футуризму є рух, кубізму – первісні спрощені, отже геометричні обриси реальних предметів (праформа дійсності), конструктивізму чи супрематизму – гармонія (“ліризм”) чистих геометричних зразків (Б. Антоненко-Давидович);
В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження (з наук. літ.);
Ставши кращою спорудою країни часів конструктивізму, Будинок Держпрому в Харкові був тривалий час взірцем творчого пошуку в архітектурі (з наук.-попул. літ.);
Театр на Троїцькій горі – шедевр конструктивізму, нагадування про епоху 1920–1930-х років (із журн.).
2. Те саме, що конструкти́вність.
Конструктивізм і відкритість у питаннях боротьби з тероризмом передбачають консолідацію провідних держав, відповідальних за долі людей, що населяють нашу планету (з наук. літ.);
Електоральний тиск на депутатський корпус наростає, і це плідно впливає на почуття відповідальності та конструктивізм у законотворчій роботі парламенту (із журн.).
Значення в інших словниках
- конструктивізм — конструктиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- конструктивізм — -у, ч. 1》 Один із найпоширеніших напрямів (перев. західноєвропейської) архітектури початку 20 ст., пов'язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних традицій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конструктивізм — • конструктивізм (від лат. constructio — побудова) у літературі — авангардистський стильовий напрям у рос. та укр. л-рах 10 — 30-х pp. 20 ст. Виникнення його пов'язане з К. у вітчизн. та зарубіж. мист-ві й архітектурі, з розвитком індустріальної культури. Українська літературна енциклопедія
- конструктивізм — конструктиві́зм (від лат. constructio – побудова) естетичний напрям, що виник на початку 20 ст. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах виразу. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом... Словник іншомовних слів Мельничука
- конструктивізм — Конструктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конструктивізм — КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Один із найпоширеніших напрямів (переважно західноєвропейської) архітектури початку XX ст., пов’язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину... Словник української мови в 11 томах