конструктивізм
КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч.
1. Один із найпоширеніших напрямів (переважно західноєвропейської) архітектури початку XX ст., пов’язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних традицій.
Протягом довгого часу в архітектурі, наприклад, панував конструктивізм і ніхто якось не помічав, що конструктивізм цілком чужий для нас (Тич., III, 1957, 49).
2. В образотворчому мистецтві та літературі початку XX ст.— дрібнобуржуазна формалістична течія, що заперечувала ідейний зміст мистецтва й підмінювала художній образ абстракцією.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конструктивізм — конструктиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- конструктивізм — -у, ч. 1》 Один із найпоширеніших напрямів (перев. західноєвропейської) архітектури початку 20 ст., пов'язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних традицій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конструктивізм — КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Поширений на початку XX ст. напрям в архітектурі, мистецтві та літературі, заснований на зближенні з досягненнями науки й техніки, практикою індустріального побуту. Словник української мови у 20 томах
- конструктивізм — • конструктивізм (від лат. constructio — побудова) у літературі — авангардистський стильовий напрям у рос. та укр. л-рах 10 — 30-х pp. 20 ст. Виникнення його пов'язане з К. у вітчизн. та зарубіж. мист-ві й архітектурі, з розвитком індустріальної культури. Українська літературна енциклопедія
- конструктивізм — конструктиві́зм (від лат. constructio – побудова) естетичний напрям, що виник на початку 20 ст. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах виразу. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом... Словник іншомовних слів Мельничука
- конструктивізм — Конструктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)