сприймання
СПРИЙМАННЯ — чуттєве осягнення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей при безпосередній їх дії на органи чуття. Чуттєве джерело С. — відчуття, опертя на яке характеризує С. як процес формування образу предмета і як результат цього процесу — сам образ. УС., окрім безпосередньо-буттєвого цілісного охоплення предмета пізнання, включається і процес його усвідомлення як перехід до мислительних форм осягнення дійсності. Дані процеси базуються на повсякчасній взаємодії діяльності, спілкування і С. людини як у онтогенетичному, так і філогенетичному плані. Найбільш вагомими властивостями С. є предметність, цілісність, константність, категоріальність. У С. завжди знаходять свій різноплановий вияв інтереси, пристрасті і уподобання, установки конкретного індивіда, його особистий життєвий досвід і буттєві проекти.
Є.Андрос
Значення в інших словниках
- сприймання — сприйма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сприймання — [сприейман':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- сприймання — -я, с. 1》 Дія за знач. сприймати 1-3). 2》 спец. Процес відображення мозком предметів і явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття. Зорове сприймання — безпосереднє відображення об'єктивної дійсності за допомогою органів зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сприймання — СПРИЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сприйма́ти 1–3. Кожну дію і кожну п'єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (з мемуарної літ.); Книга – одна, книга та ж сама, але думки про неї різні. Словник української мови у 20 томах
- сприймання — СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Словник синонімів української мови
- сприймання — Сприйма́ння, -ння; -ма́ння, -ма́нь і -ма́ннів, -ма́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сприймання — СПРИЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сприйма́ти 1-3. Кожну дію і кожну п’єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах