сприймання

Значення в інших словниках

1. сприймання — сприйма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. сприймання — -я, с. 1》 Дія за знач. сприймати 1-3). 2》 спец. Процес відображення мозком предметів і явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття. Зорове сприймання — безпосереднє відображення об'єктивної дійсності за допомогою органів зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сприймання — СПРИЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сприйма́ти 1–3. Кожну дію і кожну п'єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (з мемуарної літ.); Книга – одна, книга та ж сама, але думки про неї різні. Словник української мови у 20 томах
4. сприймання — СПРИЙМАННЯ — чуттєве осягнення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей при безпосередній їх дії на органи чуття. Чуттєве джерело С. — відчуття, опертя на яке характеризує... Філософський енциклопедичний словник
5. сприймання — СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Словник синонімів української мови
6. сприймання — Сприйма́ння, -ння; -ма́ння, -ма́нь і -ма́ннів, -ма́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сприймання — СПРИЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сприйма́ти 1-3. Кожну дію і кожну п’єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах