1. Словник української мови в 11 томах

сприймання

СПРИЙМА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. сприйма́ти 1-3.

Кожну дію і кожну п’єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (Минуле укр. театру, 1953, 31);

Книга — одна, книга та ж сама, але думки про неї різні. Різні не тільки вимоги читачів, різне може бути і сприймання книги (Смолич, Розм. з чит., 1953, 72);

М. Рильський в художніх засобах, у сприйманні і розкритті явищ іде від шевченківських традицій (Мал., Думки.., 1959, 18).

2. спец. Процес відображення мозком предметів і явищ об’єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття.

Відображення в нашій свідомості окремих предметів і явищ, як цілого, є сприймання (Логіка, 1953, 10);

В міру розвитку кори великих півкуль у дитини вдосконалюються сприймання і рухи, які поступово стають більш диференційованими (Шк. гігієна, 1954, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприймання — сприйма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сприймання — [сприейман':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. сприймання — -я, с. 1》 Дія за знач. сприймати 1-3). 2》 спец. Процес відображення мозком предметів і явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття. Зорове сприймання — безпосереднє відображення об'єктивної дійсності за допомогою органів зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сприймання — СПРИЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. сприйма́ти 1–3. Кожну дію і кожну п'єсу він [М. Кропивницький] будував так, щоб тримати сприймання глядача в поступовому емоційному наростанні (з мемуарної літ.); Книга – одна, книга та ж сама, але думки про неї різні. Словник української мови у 20 томах
  5. сприймання — СПРИЙМАННЯ — чуттєве осягнення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей при безпосередній їх дії на органи чуття. Чуттєве джерело С. — відчуття, опертя на яке характеризує... Філософський енциклопедичний словник
  6. сприймання — СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Словник синонімів української мови
  7. сприймання — Сприйма́ння, -ння; -ма́ння, -ма́нь і -ма́ннів, -ма́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)