творчість

ТВОРЧІСТЬ — продуктивна діяльність за мірками свободи та оновлення, коли зовнішня детермінація людської активності змінюється внутрішньою самовизначеністю. Елементи Т. притаманні людській діяльності взагалі, але як окремий різновид діяльності Т. характеризується продукуванням нових результатів. Розуміння Т. як інноваційного процесу було закладене Платаном, який визначав її як перетворення небуття в буття. Ця ідея була розвинена у християнському богослов'ї як "творіння з ніщо", яке виправдовувало ідею божественного творіння світу у сфері чистого духу. Але вже Аристотелем були розкриті відносність критерію нового та ефект передування будь-якій Т. умов її здійснення. Буттєва визначеність Т. виявляється насамперед у факті життєдіяльності, яка при усіх індивідуальних, неповторних варіаціях має загальнолюдські риси, характеризується універсальністю та необерненістю часового, темпорального процесу Ц. я пов'язаність Т. з життєдіяльністю та темпоральним процесом була акцентована Бергсоном. Трактування Т. на ґрунті раціоналізму було розвинуто Кантом і Гегелем, які пов'язували Т. з діалектикою необхідності та свободи. Марксизм надавав пріоритетного значення суспільно-практичним аспектам Т., зокрема перетворенню праці на творчу активність. У філософії Бердяєва Т. розглядалася не з боку її конечного продукту, а з погляду трансценденції, сходження у вищі виміри буття, розкриття безконечності. З психологічного боку Т. пов'язана з самореалізацією індивідуальності, чинниками уяви, інтуїції, ейдетичності (ідейнообразного відчуття прихованих закономірностей), з евристичним мисленням.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. творчість — -чості, ж. 1》 Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. || Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. творчість — [творч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. творчість — Тво́рчість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. творчість — ТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. творчість — тво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. творчість — ТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. творчість — Тво́рчість, -чости ж. Творческая сила, творчество. Желех. Словник української мови Грінченка