творчість
тво́рчість
-чості, ж.
1》 Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей.
|| Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку.
Будинок творчості — заклад для відпочинку й творчої праці літераторів, художників і т. ін.
2》 Те, що створено внаслідок такої діяльності, сукупність створеного кимось.
Народна творчість — а) вид духовної творчої діяльності народу, що виявляється в усній поезії, музиці та інших видах мистецтва; б) сукупність творів, що виникла як наслідок такої діяльності народу.
3》 Здатність творити (у 1 знач.), бути творцем (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- творчість — тво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- творчість — [творч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- творчість — ТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- творчість — ТВОРЧІСТЬ — продуктивна діяльність за мірками свободи та оновлення, коли зовнішня детермінація людської активності змінюється внутрішньою самовизначеністю. Елементи Т. притаманні людській діяльності взагалі, але як окремий різновид діяльності... Філософський енциклопедичний словник
- творчість — Тво́рчість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- творчість — ТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. 1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- творчість — Тво́рчість, -чости ж. Творческая сила, творчество. Желех. Словник української мови Грінченка