1. Словник іншомовних слів Мельничука

академізм

академі́зм

(франц. academisme)

1. Відрив теорії від практики в науці і мистецтві.

2. Напрям, що склався в 16 – 19 ст. в художніх академіях. Його прихильники догматично наслідували зовнішні форми мистецтва античності й Відродження.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. академізм — академі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. академізм — -у, ч. 1》 Звички, манера поведінки людей, пов'язаних із науковою діяльністю, кабінетними заняттями і т. ін.; академічність. 2》 Сукупність традиційних правил, прийомів, узвичаєних у мистецтві, літературі, спорті і т. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. академізм — АКАДЕМІ́ЗМ, у, ч. 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчальних занять. У статтях письменника бачимо поєднання академізму вченого-ерудита (з численними покликаннями й цитаціями) з долею артистизму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. академізм — Академі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. академізм — АКАДЕМІ́ЗМ, у, ч. 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя. 2. Напрям в образотворчому мистецтві... Словник української мови в 11 томах