академізм
Академі́зм, -му, -мові
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- академізм — академі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- академізм — -у, ч. 1》 Звички, манера поведінки людей, пов'язаних із науковою діяльністю, кабінетними заняттями і т. ін.; академічність. 2》 Сукупність традиційних правил, прийомів, узвичаєних у мистецтві, літературі, спорті і т. Великий тлумачний словник сучасної мови
- академізм — АКАДЕМІ́ЗМ, у, ч. 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчальних занять. У статтях письменника бачимо поєднання академізму вченого-ерудита (з численними покликаннями й цитаціями) з долею артистизму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- академізм — академі́зм (франц. academisme) 1. Відрив теорії від практики в науці і мистецтві. 2. Напрям, що склався в 16 – 19 ст. в художніх академіях. Його прихильники догматично наслідували зовнішні форми мистецтва античності й Відродження. Словник іншомовних слів Мельничука
- академізм — АКАДЕМІ́ЗМ, у, ч. 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя. 2. Напрям в образотворчому мистецтві... Словник української мови в 11 томах