1. Словник іншомовних слів Мельничука

алеаторика

алеато́рика

(від лат. aleatorius – гральний)

формалістичний напрям у сучасній музиці, який проголошує головним у творчості й виконавстві принцип випадковості, коли музична композиція будується на основі розбризкування чорнила на нотному папері, кидання гральних костей, ходів шахової гри, перетасовування перед виконанням твору карток, на яких записано кілька тактів музика.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алеаторика — алеато́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. алеаторика — (від лат. alea — випадковість, гральна кість) — напрямок сучасної музики, який проголошує випадковість першоджерелом творчості та виконавства. Словник-довідник музичних термінів
  3. алеаторика — -и, ж., муз. Течія сучасної музики, що проголошує випадковість головним началом творчості і виконавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алеаторика — АЛЕАТО́РИКА, и, ж. Напрям у сучасному музичному мистецтві, що проголошує спосіб написання та виконання музики, який ґрунтується на випадковому поєднанні звуків. Словник української мови у 20 томах
  5. алеаторика — Метод музичної композиції, який ґрунтується на використанні випадкових дій композитора під час побудови композиції або виконавця під час виконання музичного твору; започаткована в 1-й пол. ХХ ст. Універсальний словник-енциклопедія